ростик, 48 - 9 декабря 2009 22:42

Коли серце затріпоче
на семи вітрах,
Я залишуся золою
на твоїх устах,
і у снах твоїх солодких
я залишусь теж,
Бо любов - це той неспокій,
що не знає меж.
Я залишусь світлом зірки
на твоїй щоці,
як до осені нестиму
айстри у руці,
як нестиму світлі думи
в тихий листопад,
щоб вернулось наше літо
хоч на мить назад.
Хай печаль нам чужиною
голосно кричить,
та ніяким силам горя
нас не розлучить,
бо коли мене розчинить
темінь в полинах,
я залишусь ніжним сяйвом
у твоїх очах.

• 
• 
•